КЦС: НАЯВНІСТЬ ВИКОНАНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ ПО АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ, ПРОВАДЖЕННЯ В ЯКІЙ ЗАКРИТО, НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДМОВИ У ЗАДОВОЛЕННІ ТАКИХ САМЕ ВИМОГ В ЦИВІЛЬНІЙ СПРАВІ

КЦС: НАЯВНІСТЬ ВИКОНАНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ ПО АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ, ПРОВАДЖЕННЯ В ЯКІЙ ЗАКРИТО, НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДМОВИ У ЗАДОВОЛЕННІ ТАКИХ САМЕ ВИМОГ В ЦИВІЛЬНІЙ СПРАВІ

До суду звернувся міський центр зайнятості, який просив стягнути з особи безпідставно отриману суму матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Такі вимоги попередньо розглядались у судах адміністративної юрисдикції.

 Постановою апеляційного адміністративного суду було вирішено стягнути з особи на користь міського центру зайнятості 6933,87 грн. допомоги по безробіттю. Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України судові рішення скасовано, а провадження у справі закрито, оскільки даний спір не є публічно - правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів та роз`яснено позивачу право на звернення до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Суди у цивільній справі дійшли висновку про відмову у задоволенні позову міського центру зайнятості. Суд першої інстанції зазначив, що з пенсії відповідача вже проводяться стягнення в сумі 6 933,87 грн. на користь міського центру зайнятості на підставі постанови державного виконавця. Крім того, позивач, звернувшись до суду з вказаним позовом, пропустив також трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України.

 Апеляційний суд зазначив також про те, що відповідач заяви про поворот виконання судового рішення у строк визначений для цього не подавала, тому задоволення позовних вимог потягне за собою подвійне стягнення з особи на користь позивача однієї і тієї ж суми коштів.

Касаційний цивільний суд скасував судові рішення, а позов міського центру зайнятості задовольнив. Суд касаційної інстанції вказав на те, що виконання рішення суду по справі, провадження якої було закрито з підстав порушення юрисдикції спору не свідчить про відновлення порушеного права міського центра зайнятості, тому не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, які по суті ще не вирішені та існує невирішений спір.

ВС зауважив, що твердження суду апеляційної інстанції про те, що особа не зверталась з заявою про поворот виконання судового рішення та нею було порушено строки передбачені статтею 265 КАС України ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення з відповідною заявою є передчасним та не свідчить про те, що особа позбавлена права вирішити питання з позивачем про добровільне зарахування коштів на погашення суми безпідставно отриманого матеріального забезпечення, або іншим шляхом захистити своє право.

\ Відтак, суд касаційної інстанції визнав необґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що наявність виконаного судового рішення по адміністративній справі, провадження в якій закрито, про стягнення з особи на користь міського центру зайнятості 6933,87 грн. є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог та спричинить факт подвійного стягнення (постанова від 16.10.2019 у справі № 466/5969/16-ц).