ККС ВИСЛОВИВСЯ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛИ СЛІДЧОГО СУДДІ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СТРОКУ ДЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

ККС ВИСЛОВИВСЯ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛИ СЛІДЧОГО СУДДІ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СТРОКУ ДЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Ухвалою слідчого судді встановлено строк в 1 місяць, із дня проголошення ухвали, для закінчення проведення досудового розслідування та для прийняття прокурором одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень у кримінальному провадженні за підозрою особи у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Прокурор оскаржив ухвалу, але апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора на підставі ч.4 ст. 399 КПК України у зв’язку з тим, що дана ухвала відповідно до положень ст. 309 КПК України не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку. Прокурор звернувся до Касаційного кримінального суду Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій зазначав, що відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України суперечить загальним засадам кримінального провадження, закріплених у статтях 19, 124, 129 Конституції України та статтях 7, 9, 24 КПК України, зокрема, щодо забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, в даному випадку ухвали слідчого судді, яка не передбачена кримінальним процесуальним законом. Проте Друга судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду не визнала доводи прокурора обґрунтованими.

 Суд зазначив, що суддя апеляційного суду, дотримуючись вимог ч. 3 ст. 307, ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК України, правильно встановив, що оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в порядку апеляційної процедури, та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, належним чином умотивувавши своє рішення.

Також Друга судова палата ККС ВС дійшла висновку, що ухвала слідчого судді була постановлена на підставі статей 3, 28, 114 КПК України.

ККС зазначив, що відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченого цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження.

А частина 2 ст. 28 КПК України встановлює загальне правило, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Водночас ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Ця норма кореспондує із положеннями частин 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.

Тому ККС відхилив доводи прокурора про те, що слідчий суддя постановив ухвалу не передбачену законом (постанова від 18.10.2019 у справі № 757/37346/18-к).

У цій постанові ККС виклав висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого ухвали слідчих суддів, постановлені в порядку статей 28, 114 КПК України, окремому апеляційному оскарженню відповідно до положень статті 309 КПК України не підлягають.